сполучний

сполучний: I сполу́чний
1) соедини́тельный; соединя́ющий, связу́ющий

2) грам. соедини́тельный; (о союзе) сочини́тельный

3) еди́ный
II сполучни́й
совмести́мый

Игры ⚽ Поможем написать курсовую

сполучний — I спол учний а, е. 1) Який скріплює, з єднує, зв язує що небудь; признач. для сполучення. Сполучний канал. •• Сполу/чна ткани/на тканина організму людини та більшості тварин, яка містить велику кількість міжклітинної речовини і виконує опорну,… … Український тлумачний словник
сполучний — прикметник з єднувальний сполучний прикметник сумісний; якого можна з єднати … Орфографічний словник української мови
кон'юнктивний — а, е. 1) Сполучний. 2) Прикм. до кон юнктив. 3) анат. Прикм. до кон юнктива … Український тлумачний словник

Словари и энциклопедии на Академике